Установивши, що договір дарування є фраудаторним, суд визнав вказаний правочин недійсним.

Приватний виконавець, в інтересах стягувача, звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, посилаючись на те, що вказаний правочин є фраудаторним.

Спільною ознакою фраудаторних правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Обираючи варіант добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання – надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Договором, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний правочин (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність чи відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

1. Момент укладення договору: правочин вчиняється у період, коли в боржника вже виникло зобов'язання перед кредитором (наприклад, після відкриття судового провадження, після ухвалення рішення суду про стягнення боргу або безпосередньо перед відкриттям виконавчого провадження). Боржник розуміє, що невдовзі втратить майно через стягнення, і поспіхом його відчужує.

2. Суб'єктний склад (контрагент): майно відчужується на користь пов'язаних, афілійованих або близьких осіб. Це можуть бути родичі (чоловік/дружина, діти, батьки, пасинки), або ж підконтрольні юридичні особи (де боржник є директором, засновником чи бенефіціаром).

3. Ціна та умови оплати договору: якщо договір безоплатний (наприклад, договір дарування) - це є класичною ознакою фраудаторності, адже актив відчужується, а боржник натомість не отримує грошових коштів, за рахунок яких можуть бути задоволені вимоги кредитора;

4. Умисел (намір поведінки): дії боржника є очевидно недобросовісними, а внутрішня воля націлена не на реальну господарську операцію, а на штучне виведення майна, «на зло» кредитору (зловживання правом — ст. 13 ЦК України).

У зазначеній справі суд дійшов висновку, що спірний договір дарування земельної ділянки є фраудаторним, оскільки: укладений після відкриття провадження у справі про стягнення з боржника коштів в порядку суброгації; спірний договір є безоплатним, а тому боржник не отримала грошових коштів, за рахунок яких можуть бути задоволені вимоги кредитора. Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що відповідачкою вчинено дії з виведення майна на користь третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що договір дарування є фраудаторним, а тому визнав вказаний правочин недійсним.

Рішення суду не набрало законної сили.

Рішення Звягельського міськрайонного суду  Житомирської області у справі 285/368/26 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/138870523