Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Увага, суд перейменовано з Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

Фабула судового акту: за вироком районного суду жінку було засуджено за ч. 3 ст. 357 КК (за викрадення документів) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та на підставі ст. 49 КК звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Цим же вироком її було засуджено за ч. 3 ст. 190 КК (шахрайство) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Жінка обвинувачувалась у незаконному заволодінні паспортом та іншим важливим особистим документом і заволодінні чужим майном, грошима, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому у великих розмірах.
Разом із тим - апеляційний суд і за ч. 3 ст. 357, і за ч. 3 ст. 190 КК звільнив її від призначення покарання - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження було закрито - фактично із нереабілітуючих підстав.
Отже, у цій справі при розподілі процесуальних витрат - зокрема, витрат, пов`язаних із залученням експертів, - ВС ККС, залишаючи ухвалене рішення апеляції практично без змін, відніс їх на рахунок держави. ВС пояснив: відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням, зокрема, експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 126 КПК).
Оскільки у цьому кримінальному провадженні апеляційний суд дійшов висновку про те, що воно підлягає закриттю, ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК процесуальні витрати на проведення експертиз НЕ можуть бути стягнуті з обвинуваченої жінки, а повинні бути віднесені на рахунок держави.
Така позиція узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17.
Разом із тим виникає питання - чому при такому навантаженні на Держбюджет з нього ще мають стягуватись витрати на експертизу, якщо кримінальне провадження закрито за строками, що фактично не реабілітує обвинувачену і не змінює факту обгрунтованості доводів у вчиненні нею кримінальних діянь…?
Джерело: Протокол

