Відсутність запису про іпотеку в Державному реєстрі іпотек сама по собі не припиняє іпотеку, однак у разі добросовісного набуття майна третьою особою, яка діяла, спираючись на відомості з реєстру, право іпотеки вважається припиненим

Фабула судового акту: На обґрунтування заявлених вимог АТ «СЕНС БАНК» посилався на те, що між ним та чоловіком (фізичною особою – підприємцем) було укладено договір кредиту, виконання зобов’язань за яким забезпечено іпотечним договором. У червні 2013 року чоловік, без згоди банку, відчужив предмет іпотеки за договором купівлі-продажу. 11 квітня 2019 року спірну квартиру було придбано відповідачкою, яка на сьогодні є зареєстрованим власником цього нерухомого майна.

Після відчуження майна постановою господарського суду ФОП було визнано банкрутом, а ухвалою того ж суду — скасовано усі заборони на його нерухоме майно. Проте згодом Вищий господарський суд скасував зазначені рішення і направив справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Позивач стверджував, що не надавав дозволу на реалізацію предмета іпотеки, а відсутність запису про обтяження в Державному реєстрі іпотек не свідчить про припинення права іпотеки.

Позиція судів першої і апеляційної інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2023, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 23.01.2024, у задоволенні позову АТ «СЕНС БАНК» до відповідачки про визнання права іпотекодержателя — відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач уже реалізував своє право як іпотекодержатель у попередній справі, в якій 15.02.2023 судом було відмовлено у зверненні стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, нова позовна вимога про визнання права іпотеки на майно не є ефективним способом захисту прав позивача.

Крім того, суди встановили, що відповідачка є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу відомості про обтяження в державних реєстрах були відсутні, а позивач не довів фактів, які б вказували на її недобросовісність.

Що сказав ВС?

Виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі.

Запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

За відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

При вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження».

Джерело: Протокол UA