Громадянка, яка самовільно зайняла земельні ділянки в охоронних зонах постала перед судом

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). На умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови можуть передаватися лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідницьких робіт тощо.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив.

В ході досудового розслідування встановлено, що на початку квітня 2024 року 58-річна мешканка Звягельського району, будучи директором СТОВ “Росток” та керуючи процесом обробітку земельних ділянок, в порушення вищевказаних вимог законодавства самовільно зайняла земельну ділянку водного фонду — прибережної захисної смуги річки Случ (загальною площею 2,2986 га, вартістю 603394,77 грн), шляхом розорювання.

Умисні дії жінки, які виразилися у самовільному зайнятті земельних ділянок в охоронних зонах, кваліфіковано відповідно до ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Обвинувачена свою вину визнала повністю та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд ухвалив затвердити угоду про визнання винуватості між підсудною та прокурором та, застосувавши ст. 69 КК України (призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом), призначив громадянці покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Пресслужба Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області