Застава як альтернативний запобіжний захід забезпечення кримінального провадження

Запобіжні заходи — це заходи забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, які полягають у певному тимчасовому обмеженні прав людини.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіганням спробам:

1. переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3. незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вищезазначені дії.

Одним із видів запобіжних заходів є застава.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

Ким може бути внесена застава

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Розмір застави

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого.

Розмір застави визначається у таких межах:

1. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, — від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, — від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становить 2684 грн.

Депозитний рахунок

для сплати коштів у разі застосування застави

як запобіжного заходу

Розрахунковий рахунок: UA 678201720355249002000000277

код отримувача: 26278626

МФО: 820172

Отримувач: ДКСУ м. Київ

Призначення платежу: вказувати хто платить і за що платить, № справи, найменування суду (наприклад: застава за Іванова Івана Івановича від Петрова Петра Петровича, № справи __, Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області).

Строк внесення застави

Не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний чи обвинувачений, який не тримається під вартою, зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше вказаного строку, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава за згодою заставодавця може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Пресслужба Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області