Судді, які служать в Збройних Силах України

Що війна сказала про суддівську спільноту: там є сміливі й патріотичні люди. На кінець 2021 року в Україні було 5238 судів. З них зараз у ЗСУ 48 осіб і ще 37 у ТрО, повідомила прес-служба Державної судової адміністрації.

Тобто зараз зі зброєю 1,6% від усіх суддів (для порівняння у McDonald’s 2%). Якщо взяти до уваги, що 53% людей у мантіях на початку 2021 року складали жінки, то процент суддів-чоловіків, які взяли зброю, понад 3%. Це співставно з часткою призовників у таких «чоловічих» компаніях як «Укрзалізниця» чи «Метінвест», де країну боронять 3,1% та 2,7% відповідно. 

Видання Forbes зібрало три історії українських суддів, які змінили суддівську мантію на піксель та взяли до рук зброю щоб боронити Україну.

Олександр Мамалуй, суддя Верховного Суду, к.ю.н., офіцер снайперського підрозділу ЗСУ: «Мені не подобається війна. Як і всі нормальні люди, я хочу жити спокійно під мирним небом».

Олександр Мамалуй – досвідчений боєць. Понад вісім років тому, 1 березня 2014 року він зайшов до військкомату дізнатися, чи не потрібна якась допомога. «Тоді була неспокійна ситуація в Криму, – каже Мамалуй. – У мене була рідкісна військова спеціальність – водолаз. Мене одразу відправили на збори». Пірнати йому не довелося, гарячого літа 2014-го його приписали до роти снайперів 93-ї бригади. До весни 2015-го Олександр Мамалуй пройшов усі гарячі точки – Піски, Авдіївку, Донецький аеропорт. Демобілізувався в червні 2016 року в званні молодшого лейтенанта. Згодом написав книгу про події тих років «Воєнний щоденник». «Коли я повернувся з фронту, мене ні на день не полишало відчуття, що буде новий виток війни», – згадує він. Широкомасштабне військове вторгнення Олександр Мамалуй зустрів у Києві. «У такій війні офіцеру з бойовим досвідом неможливо залишитися осторонь. Сімʼя мене зрозуміла. Я двічі виїжджав із бойовими завданнями у Гостомель», – пояснює суддя. З початку квітня 2022 року суддя служить у снайперському підрозділі ЗСУ. «Зараз я перебуваю на сході країни. Буквально вчора (розмова відбувалася на початку червня) повернувся з бойових завдань і незабаром вирушу знову», – розповідає суддя. Каже, що бойовий дух побратимів високий, усі рвуться до бою. 1 липня 2022 року Президент України Володимир Зеленський нагородив лейтенанта Олександра Мамалуя орденом «За мужність» ІІ ступеня.

Андрій Калараш, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, к.ю.н., сержант та командир міномета ТрО Одеської області.

Андрій Калараш служить в Територіальній обороні Великомихайлівського району рідної Одеської області. Суддя не мав реального бойового досвіду, в Радянській армії він служив майже 35 років тому. Перший день війни суддя зустрів у Києві. Не панікував, вийшов на роботу та встигнув дорозглянути 14 судових справ. Його старший син Роман також добровільно пішов служити разом із батьком. З березня 2022 року батько та син служать в одному взводі: охороняють стратегічні обʼєкти та блокпости від ворожих ДРГ. «Були небезпечні ситуації, коли ми затримували ворожі групи, але деталі розповідати не можу», – говорить суддя. Що найскладніше у військовому житті? Дуже хочеться виспатись, напівжартома каже Калараш. Бойові завдання завжди раптові і майже завжди вночі чи під ранок.

Іван Міщенко, суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду, командир взводу 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Іван Міщенко спочатку служив у добровольчому підрозділі, що займався аеророзвідкою на Київщині. У середині березня 2022 року суддя пішов служити до 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ і дотепер залишається в її лавах.

Суддя розповідає, що більшість його побратимів зараз – це такі самі добровольці, без попереднього бойового досвіду, як він. Усіх привела до ЗСУ й обʼєднала ідея – захищати Батьківщину і нищити ворога до перемоги. «Артилерійські обстріли – це вже звичне явище для нас», – каже суддя. Про деталі боїв розповідати не хоче. Лише каже, що вони запеклі й обидві сторони несуть суттєві втрати. «Але діватись нікуди, воюємо та чекаємо на поставки від західних партнерів», – розповідає Іван Міщенко. За його словами, вмотивованість людей висока, командири та старші офіцери досвідчені, а колишні новобранці швидко вчаться та кожен рветься в атаку. Про суддю Івана Міщенка, який має позивний «Суддя Дредд», вийшов великий репортаж у «The New Yorker».

Повний текст читайте за посиланням https://bit.ly/3ysYLQa